РОЗДІЛ IV. ЩО РОБИТИ ПРОСТО ЗАРАЗ

Далі не теорія. Знайди місце, де ти зараз, і роби те, що написано для нього. Через рівень не стрибають. Кожен наступний тримається на тому, що зроблено на попередньому, і коли хтось пробує інакше, це видно з першого дня.

Рівень 0. Ти сам. Цей тиждень

Завдання одне: перестати бути самому. Не переконувати, не роз'яснювати, не давати нікому читати цю програму, а знайти двох чи трьох, кому так само погано, і зробити так, щоб вони сказали про це вголос.

Почни з паперу. Випиши всіх, з ким працюєш, із прізвищем, зміною і дільницею. Просто список, поки без жодних позначок. У хмару не клади, у робочий телефон теж не варто. Через тиждень ти дивитимешся в цей аркуш і бачитимеш те, чого раніше не помічав. Хто з ким ходить курити, до кого підходять, коли треба помінятися змінами, кого обходять мовчки.

Потім познач трьох, кого дістало найбільше. Не тих, хто говорить правильні речі про політику, а тих, у кого накипіло. Людина з прочитаними книжками, якій у цеху не довіряють, зараз тобі не потрібна, вона прийде пізніше і сама.

З кожним говори окремо, не в курилці при всіх і не в чаті. Наодинці, після зміни, десять хвилин. Розмова будується в чотири ходи, і порядок тут важить більше за слова.

Спершу питаєш і мовчиш. «Як тобі взагалі тут?» Далі мовчати, довше, ніж зручно. Пауза незручна обом, але заповнює її той, кого спитали, і заповнює правдою.

Потім заглиблюєш. «Скільки це вже так? А що тобі сказали, коли ти скаржився?» Тобі треба, щоб людина власним голосом вимовила дві речі. Що триває це давно і що скарги нічого не дали. Якщо ці дві речі скажеш ти, вони не спрацюють.

Потім даєш картину. Не загальні слова про експлуатацію, а конкретика. «Я говорив з Ірою і з Володею, у них те саме, слово в слово. Нас не троє».

І аж тоді просиш. Не «приєднуйся», а «в четвер після зміни, півгодини, у мене вдома. Прийдеш?» Дата, час, місце, пряме питання. І знову мовчати, доки не відповість.

Стеж за пропорцією. Ти говориш приблизно третину часу, він дві третини. Якщо навпаки, то ти не організовуєш, а виступаєш перед аудиторією з однієї людини.

Останнє на цьому рівні найважче, і його пропускають найчастіше. Порахуй, що станеться особисто з тобою, якщо завтра адміністрація дізнається. Скільки в тебе відкладено, чи є куди піти, чи є кому прикрити тебе вдома. Організатор, якого звільнили на другому тижні, не допоміг нікому, а тих трьох, кого встиг знайти, забрав із собою.

Рівень 1. Вас двоє, троє, п'ятеро. Перший місяць

Ви ядро. Спокуса тут одна і майже нездоланна, а саме почати одразу рости. Не треба, спершу структура і одна маленька перемога.

Зберіться живими людьми за столом, не в чаті. Година, порядок денний записаний заздалегідь, рішення записані після. Це виглядає бюрократично рівно доти, доки через півроку не доведеться згадувати, хто і що вирішив.

Далі кілька зустрічей піде на карту робочого місця за п. 3.5. Це люди, зміни, дільниці, оцінки, хто на кого впливає насправді, і найголовніше, порожні зони. Робота нудна, і саме тому її не роблять. Карта стане найціннішим, що у вас з'явиться за перший рік, і єдиним, чого не відновити, якщо загубиться.

Ролі розберіть одразу. Хтось веде карту, хтось касу, хтось говорить з новими, хтось тримає зв'язок з юристом. Міняйте їх раз на квартал, починаючи з першого. Поки організація маленька, ротація нікому не болить; через рік вона болітиме, а це і буде ознакою того, що почалося щось не те.

Касу заводьте з першого тижня, навіть якщо внески символічні до смішного. Організація без власних грошей залежить від того, у кого гроші є, і рано чи пізно він це помітить. Прихід і видаток бачать усі, завжди, без окремого запиту.

Тепер перша ціль, і вибирати її треба уважніше, ніж усе інше. Не тридцять відсотків до зарплати, а полагодити душові, повернути графік, який міняли тричі за місяць, прибрати переробку, яку не оформлюють. Ціль має зачіпати багатьох, а не тільки вас; бути помітною одразу, а не через рік; вкладатися у чотири-вісім тижнів; і, найважливіше, керівництво мусить мати фізичну можливість поступитися, не розорившись. Вимога, яку неможливо виконати, дає вам не перемогу, а привід сказати, що ви нічого не добилися.

Перша перемога важлива не змістом, а тим, що доводить робочу здатність спільної дії. Доки цього не доведено, будь-які слова про переустрій суспільства залишаються словами, бо люди вірять не аргументам, а полагодженим душовим.

Заодно ви проведете першу перевірку структури. Підписи під вимогою, відсоток порахований, цифра записана. З цієї цифри почнеться все подальше вимірювання.

І знайдіть юриста до першого конфлікту, а не після нього. Після нього вже пізно і вже дорожче.

Рівень 2. Вас більше десяти. Місяці з другого по шостий

Ви вже здатні діяти разом, і завдання цього періоду в тому, щоб навчитися вигравати не випадково, а регулярно.

Збори стають відкритими і регулярними. Оголошені заздалегідь, з порядком денним, з протоколом. Вирішують збори; ядро готує питання, і на цьому його привілеї закінчуються. У комітет заходять люди з усіх дільниць і всіх змін, а не ті п'ятеро, які потоваришували першими, бо інакше через рік решта вважатиме організацію чужою компанією.

По сходинках з п. 3.3 ідете послідовно, замірюючи участь на кожній, у межах, окреслених п. 3.8. Цифри записуєте, порівнюєте з попередніми, і це вся аналітика, яка вам потрібна.

Страйковий фонд відокремлюєте від поточних грошей і не чіпаєте ні на що інше, хоч би як хотілося. Фонд, з якого одного разу взяли на друк листівок, перестає бути фондом.

Окремо про навчання. Кожен учасник має вміти провести розмову віч-на-віч з Рівня 0, не той, хто відповідає за агітацію, а кожен. Організація, у якій говорити вміє одна людина, і є однією людиною з десятьма помічниками.

Публічність нарощуйте рівно настільки, наскільки витримаєте відповідь. Оголосити про себе завжди приємніше, ніж потім пояснювати людям, чому їх звільнили.

Далі йдете, коли виграли два конфлікти поспіль і остання перевірка структури дала більше шістдесяти відсотків.

Рівень 3. Район. Паралельно, з першого дня

Робоче місце не єдиний фронт, про це п. 1.3. Ці напрямки не чекають, поки ви розберетеся із заводом, і в них часто вдається виграти швидше.

Житловий комітет починається з одного під'їзду. Заходьте не з ренти, а з даху, опалення, освітлення, плати за те, чого не роблять. Сходинки ті самі. Розмова, список, колективне звернення, делегація, публічна кампанія.

Взаємодопомога не благодійність і не відволікання від справжньої політики. Спільна каса на непередбачене, обмін навичками, допомога при переїзді й хворобі, розбір із документами, черга на дитину. Це інфраструктура ризику. Людина, яка знає, що її не покинуть, погоджується на спільну дію. Людина, яка цього не знає, відмовляється, і має рацію.

Мережа солідарності дає найшвидший результат із усього переліченого. Постійна група реагування на невиплати й незаконні звільнення, схема відпрацьована десятками організацій. Письмова вимога з датою, у разі відмови розголос і одночасне колективне звернення до Держпраці та прокуратури, за потреби позов. Дрібні роботодавці поступаються в більшості випадків, бо публічний конфлікт коштує їм дорожче за суму боргу, і одна повернена зарплата приводить більше людей, ніж сто листівок.

Усе це робиться відкрито, законно і під власними іменами, див. пп. 3.6 і 3.8.

Рівень 4. Федерація. Рік і далі

Коли осередків стає кілька, головна небезпека вже не адміністрація, а власний центр.

Зв'язки між осередками мають іти напряму, а не тільки через координацію. Конференції збираються за правилами Статуту, §§ 5 і 6, з письмовими мандатами. Страйковий фонд стає спільним, підтримка в конфліктах взаємною. Окремо будуються галузеві зв'язки з суміжниками, постачальники, ті, хто стоїть у тому самому вузлі ланцюга, бо саме там з'являється можливість, якої немає в одного колективу, а саме узгоджена дія кількох підприємств в одному ланцюгу постачання.

Тут варто сказати просту річ. Федерація вміє рівно те, що вміють її осередки, помножене на узгодженість. Слабкі осередки, з'єднані докупи, дають не сильну федерацію, а слабку федерацію з апаратом, і апарат цей з'явиться сам, без чийогось злого наміру, просто тому, що хтось же має відповідати на листи.

РОЗДІЛ V. ПЕРШІ 90 ДНІВ

Перевірюваний план. Познач виконане.

Дні 1–7

• Список усіх, з ким працюєш
• Три розмови віч-на-віч за схемою Рівня 0
• Чесна оцінка власного ризику

Дні 8–30

• Перша очна зустріч ядра, з порядком денним і записом рішень
• Чернетка карти робочого місця
• Ролі розподілено, касу заведено
• Обрано першу ціль за критеріями Рівня 1
• Знайдено юриста

Дні 31–60

• Карта покриває не менше 70 % колективу
• Першу перевірку структури проведено, відсоток записано
• Вимогу щодо першої цілі висунуто колективно
• Не менше восьми учасників

Дні 61–90

• Першої цілі досягнуто або проведено розбір, чому ні
• Друга перевірка структури, відсоток вищий за перший
• Перші відкриті збори з протоколом
• Осередок засновано й оформлено за Статутом, § 4

Якщо на дев'яностий день не зроблено нічого, крім прочитання цього документа, проблема лежить не в теорії.

Програма

Редакція 1.1. Ухвалено установчою конференцією. Змінюється за процедурою Статуту, § 11.

ПЕРЕДМОВА

Тебе будили о пів на п'яту, бо о шостій зміна, і так тривало двадцять років. Так було з твоїм батьком, і так буде далі, поки все не зміниться саме собою, а саме собою воно не змінюється.

Тобі скажуть, що це просто життя, хоча ніяке це не життя, а порядок, у якого є власники, вигодонабувачі і дата заснування, а все, що колись заснували, колись і закривають.

УКРР не проситиме твого голосу на виборах. Ми не торгуємося про умови здачі і не чекаємо, поки визріють умови, бо вони не визрівають самі. Їх роблять люди, які перестали питати дозволу.

Цю програму перевіряй одним питанням. Що з написаного тут можна почати робити в понеділок о шостій ранку. Те, що перевірки не витримує, ми переписуємо. Лівих програм за сто років написали вдосталь, і більшість із них ніхто не відкривав удруге.

РОЗДІЛ I. ДІАГНОЗ

1.1. Що саме експлуатує

Верстат нікого не експлуатує, домна теж, і екскаватор у кар'єрі не має до тебе жодних претензій.

Експлуатують відносини, у яких одні володіють тим, без чого неможливо працювати, а інші, позбавлені цього, мусять продавати свій час першим. Ніхто нікого не заковував. Альтернатива просто називається «не їсти», і цього виявляється достатньо.

У цьому вся елегантність конструкції. Примус виглядає як вибір, бо формально піти ти можеш, а те, що йти нікуди, до умов договору не входить.

Звідси висновок, на якому стоїть решта програми: зміна власника не скасовує самих відносин. Докладніше про це в п. 1.6, і для нас самих це найважливіший пункт усього документа.

1.2. Вісім годин без права голосу

Порахуй сам. Третину дорослого життя людина проводить у місці, де вона не обирала керівництва, не голосує за бюджет, не може зняти начальника, не має права знати, куди йдуть гроші, і будь-якого дня може втратити засоби до існування за рішенням, якого їй не зобов'язані пояснювати.

Ми домовилися називати це приватною справою і свободою договору.

Назви це чесно, і виявиться, що в жодній іншій сфері сучасного життя ми не погодилися б на таку владу одних людей над іншими; будь-де інде подібний режим назвали б диктатурою і не сперечалися б про слова.

Голосування за керівництво країни нікого не дивує, а голосування за керівництво власного цеху здається дивацтвом, хоча начальник цеху впливає на твоє життя щодня, а прем'єр раз на кілька років.

1.3. Чотири фронти

Експлуатація не закінчується тоді, коли ти знімаєш спецівку, і організація, яка бачить лише робоче місце, бачить чверть картини.

Праця. Розрив між тим, що вироблено, і тим, що отримано. Ніякої таємниці в ньому немає, він друкується у відомості щомісяця.

Рента. Житло погано поводиться як товар, бо це умова існування, і попит на нього нееластичний. Ціну можна піднімати доти, доки люди не почнуть з'їжджатися по троє в кімнату, що вони й роблять. Значна частина зарплати вилучається назад ще до того, як ти встиг її витратити, і вилучає її людина, яка нічого не виробила.

Борг. Кредит, розстрочка, мікропозика. Борг працює як дисципліна. Людина з боргом не страйкує, не звільняється, не ризикує. Колись цю функцію виконувала прописка, тепер заборгованість, причому в неї ти входиш сам і сам за неї платиш.

Відтворення. Догляд за дітьми, старими і хворими, готування, прибирання, терпіння. Робота, без якої не існувало б жодного робочого дня, здебільшого не оплачується і здебільшого лягає на жінок. Сто років ліві організації називали це додатком до класового питання, хоча йдеться про його половину.

Ми організовуємося на всіх чотирьох фронтах або програємо на кожному окремо.

1.4. Бюджетний інтерес держави

Ми не стверджуємо, що чиновники куплені, бо багато хто з них цілком чесний, і на результат це не впливає жодним чином.

Держава живе з податків, податки беруться з прибутку, зарплат і обороту, а все це існує доти, доки капітал лишається прибутковим. Держава, за якої капітал перестав приносити прибуток, не може платити вчителям, армії і собі. Отже, у неї є структурний інтерес у прибутковості капіталу, і цей інтерес тримається незалежно від того, хто саме сидить у кабінеті.

Тому «наші люди у владі» раз за разом роблять те саме, що й не наші. Не тому, що зрадили, а тому, що зайняли позицію, з якої будь-яке інше рішення обвалює бюджет наступного кварталу.

Можна поміняти всіх до одного, крісло залишиться тим самим і посадить наступного так само.

1.5. Чому вибори не замінюють організацію

Ми не закликаємо не голосувати. Голосуй, якщо вважаєш за потрібне, це десять хвилин на рік. Але не будуй на цих десяти хвилинах стратегію, бо вони її не витримають.

Механіка відома і повторювалася достатньо разів, щоб перестати бути несподіванкою.

Серпень 1914-го. СДПН, найбільша марксистська партія світу, мільйони членів, десятиліття теорії, голосує в Рейхстазі за воєнні кредити. Апарат, вибудуваний заради виборів, виявився для партії дорожчим за те, заради чого його будували.

Британські лейбористи, 1931-й і кожен наступний цикл. Прихід до влади, бюджетний тиск, «відповідальна політика», скорочення, які власна партія проводить ефективніше, ніж це зробили б консерватори.

Липень 2015-го, Греція. Референдум дає 61,3 % проти умов кредиторів, а через тиждень уряд підписує умови, жорсткіші за відкинуті. Причина не в боягузтві Ципраса, а в тому, що держава, залежна від зовнішнього фінансування, просто не має тієї опції, за яку проголосували люди.

Щоразу одне й те саме. Партія входить в апарат, щоб його змінити, а апарат перетравлює партію. Не тому, що люди слабкі, а тому, що апарат живе довше за термін повноважень і має власні умови відтворення.

Організацію, чия сила полягає у здатності зупинити виробництво, перетравити таким чином не вдається. З нею доводиться або домовлятися по-справжньому, або ламати її відкрито, і обидва варіанти надто дорогі, щоб робити це щоразу.

1.6. СРСР як контрприклад

Ми називаємо себе комуністами і саме тому мусимо сказати це першими, до того як скажуть інші.

Націоналізація змінює власника, усуспільнення змінює відносини. Якщо після перевороту робітник так само отримує зарплату, так само не бере участі в рішеннях, так само може бути звільнений і так само не знає, куди йдуть гроші, то змінився керуючий, а не лад. Держава в ролі єдиного роботодавця не скасовує капітал, вона дає йому монопольну форму, гіршу за звичайну хоча б тому, що звільнитися нікуди.

Так вважали не ліберали, так вважали комуністи. Це Паннекук, Рюле, Маттик, «Робітнича опозиція» всередині самої партії більшовиків. Цій позиції сто років, і за сто років жоден факт її не спростував.

Дати, за якими це видно, складаються в послідовність, у якій немає жодного відхилення.

Весна 1918-го. На підприємствах запроваджено єдиноначальність, а фабзавкоми ліквідовано як органи управління, і сталося це через пів року після того, як управління їм пообіцяли.

1920 і 1921 роки. Розгромлено «Робітничу опозицію», яка вимагала рівно того, що було обіцяно в 1917-му.

1 березня 1921 року загальні збори команд лінкорів «Петропавловськ» і «Севастополь» ухвалюють резолюцію. Ось перші три пункти дослівно:

1. Зважаючи на те, що теперішні ради не виражають волі робітників і селян, негайно провести перевибори рад таємним голосуванням, причому перед виборами провести вільну попередню агітацію всіх робітників і селян.

2. Свободу слова і друку для робітників і селян, анархістів, лівих соціалістичних партій.

3. Свободу зборів, професійних спілок і селянських об'єднань.

Прочитай ці три пункти ще раз і спробуй знайти в них хоч слово, з яким ми не згодні. Через два тижні авторів цих рядків розстріляли люди, які називали себе комуністами.

Ми не спадкоємці держави, яка з цього виросла. Ми спадкоємці тих, кого вона знищила, тобто рад, фабзавкомів, кронштадтських матросів, сільських з'їздів на Гуляйпільщині. Наша мета не в тому, щоб повторити 1917-й краще, а в тому, щоб не повторився 1918-й.

Практичний висновок стосується нас самих. Будь-яка структура, у якій керівництво незмінне, фінанси непрозорі, а незгода називається фракційністю, дасть той самий результат незалежно від того, що написано в її програмі. Тому наш Статут важить більше за нашу програму, і питати з нас треба саме за Статут.

1.7. Війна

Програма, у якій немає війни, написана не про Україну. Тому скажемо про неї до всього іншого, і скажемо так, щоб потім не було потреби пояснювати, що ми мали на увазі.

Ця війна почалася не як класовий конфлікт і досі ним не стала. Її почала імперія, яка вважає, що країни поруч із нею існують з її дозволу, і люди, які захищають від неї свої міста, роблять зрозумілу і потрібну річ. Ми не закликаємо до поразки власної країни, не кличемо нікого зривати оборону і не вважаємо, що чуже вторгнення відкриває нам якісь можливості. Ті, хто в минулому столітті будував на такому розрахунку політику, отримали не свободу, а державу з п. 1.6, і заплатили за неї люди, які до того розрахунку не мали жодного стосунку.

Але війна має класовий зміст, і мовчати про нього означає віддати цю тему тим, хто на ній заробляє.

Подивись, що сталося з трудовим правом. Закон № 2136-IX від 15 березня 2022 року, ухвалений на третьому тижні вторгнення, дозволив піднімати робочий тиждень до шістдесяти годин, скоротив щотижневий безперервний відпочинок до доби, дозволив звільняти працівника під час лікарняного і під час відпустки, а також призупиняти трудовий договір без припинення трудових відносин, тобто залишати людину без роботи і без звільнення одночасно. Частину цих норм Конституційний Суд визнав неконституційними аж у травні 2026 року, через чотири роки після того, як за ними встигли попрацювати мільйони людей. За чотири роки тимчасове встигає стати звичним, і саме на це такі норми й розраховані.

Подивись, хто несе тягар. Мобілізація лягає нерівно, і всі про це знають, хоч і говорять пошепки. Одні йдуть, інші вирішують питання, і різниця між першими і другими проходить рівно там, де проходить різниця в достатку. Ми не збираємося вдавати, ніби не помічаємо цього, і не збираємося робити з цього привід посваритися між собою, бо саме на це й розрахунок.

Подивись, куди йдуть гроші. Оборонні контракти, відбудова і міжнародні кредити разом складають найбільший перерозподіл в історії країни, і він відбувається зараз, поки увага людей зайнята іншим. Умови, на яких дають гроші, часто включають дерегуляцію ринку праці, і те, що подається як реформа заради інвестицій, на робочому місці виглядає як довший день і слабший захист. За цим треба стежити зараз, а не після перемоги, бо після перемоги буде вже написано.

Подивись, хто повернеться. Сотні тисяч людей повернуться з фронту в економіку, де їхнє місце зайняте, кваліфікація застаріла, а здоров'я підірване, і зустрінуть їх ті самі роботодавці з тими самими умовами. Питання, ким ці люди стануть у мирній країні, вирішується не в день демобілізації, а тим, чи буде в них до кого прийти.

Звідси наша позиція. Ми не проти оборони і не осторонь неї. Ми проти того, щоб під прикриттям війни назавжди переписали умови, на яких тут працюють, і ми вважаємо, що людина, яка захищає країну, має повертатися не в становище прохача. Захист країни і захист тих, хто в ній працює, не суперечать одне одному, і кожен, хто переконує тебе в протилежному, робить це не безкорисливо.

Тому робота не відкладається до перемоги. Каса взаємодопомоги, юридичний захист, боротьба з невиплатами і з неоформленими переробками потрібні саме зараз і саме тому, що зараз найлегше все це в людей відібрати.

1.8. Земля

Село в цій програмі не додаток до міста. Тут живе третина країни, і тут за останні роки відбулася зміна, якої майже не обговорювали.

До 2021 року землю не продавали. З 1 липня 2021-го її дозволили купувати громадянам у межах ста гектарів, а з 1 січня 2024-го на ринок пустили юридичних осіб з лімітом у десять тисяч гектарів на одну компанію. Іноземцям купівля залишається забороненою, і питання про їхній допуск відкладено на референдум, якого поки що ніхто не проводив.

Що це означає для людини з паєм. Формально вона власниця активу і може його продати. Фактично більшість власників паїв становлять люди похилого віку, які здають землю в оренду, отримують орендну плату, встановлену не ними, і продають свій пай тоді, коли потрібні гроші на лікування. Земля переходить туди, де є капітал, і концентрується так само, як концентрувалася всюди, де відкривали такий ринок. Через покоління власників паїв не залишиться, а орендна плата, з якої сьогодні живуть цілі села, зникне разом із ними.

Найманого працівника в селі при цьому не бачить ніхто. Механізатор, тракторист, сезонний робітник на овочах і ягодах, працівниця на сортуванні виробляють те, з чого країна отримує основну частину валютної виручки, і саме вони найчастіше працюють без оформлення, без обліку годин і без жодного захисту, бо в селі роботодавець зазвичай один і всі це розуміють.

Що робить організація на цьому фронті. По-перше, збирає власників паїв разом, бо орендна плата належить до предмета переговорів, а не до милостині, і десяток паїв поруч мають вагу, якої не має жоден пай окремо. По-друге, доводить до кінця історії з невиплатами і неоформленою працею, бо в селі одна виграна справа розходиться швидше, ніж будь-яка агітація. По-третє, дивиться на вузли, тобто на елеватор, вагова, транспорт, склад, ремонтна майстерня. Урожай, який не вивезли вчасно, коштує дорожче, ніж будь-яка вимога, яку висувають ті, хто його вивозить.

І окремо про землю, яку не можна продати сьогодні через окупацію та бойові дії. Питання, кому вона дістанеться після війни і за яку ціну, вирішиться швидко і без нас, якщо на місцях не буде нікого, хто вміє поставити його вголос.

РОЗДІЛ II. МЕТА

2.1. Одним реченням

Суспільство, в якому рішення про виробництво ухвалюють ті, хто виробляє, і ті, кого ці рішення стосуються, ухвалюють напряму, з правом у будь-який момент забрати повноваження назад.

2.2. Рада як конструкція

Наша назва містить слово «Рада», і ми зобов'язані пояснити, що воно означає, бо за сто років його зіпсували до невпізнання.

Гасло «влада рад» лишається порожнім звуком, доки не сказано, як рада влаштована всередині, тож скажемо це просто зараз і по пунктах.

Основою лишаються загальні збори за місцем роботи або проживання. Вирішують збори, а не обрані ними люди.

Делегат замість депутата. Делегат їде з дорученням, а не з мандатом на власний розсуд, і передає рішення зборів, а не свою думку про нього.

Імперативний мандат. Вийшов за доручення, і рішення недійсне.

Негайне відкликання. Не за підсумками терміну, а в будь-яку мить, на вимогу зборів, простою більшістю. Делегат, якого не можна відкликати сьогодні, працює начальником з відстрочкою.

Ротація. Ніхто не сидить на одній позиції нескінченно, бо компетенція, накопичена однією людиною і ні з ким не розділена, стає зародком апарату швидше, ніж здається.

Оплата за середнім. Делегат, звільнений від роботи, отримує середній заробіток колективу, який його послав, і ані копійкою більше. Щойно представляти стає вигідніше, ніж працювати, з'являється прошарок, якому вигідно представляти.

Повноваження передаються вгору поіменно і забираються назад. Федерація має рівно те, що їй делегували письмово.

Пункти 3, 4, 5 і 6 не є формальностями; вони єдине, що відрізняє раду від парламенту. Прибери їх, і за два роки матимеш те, проти чого збирався.

2.3. Кінець найму

Вимога підняти зарплату правильна, ми будемо її висувати і будемо вигравати. Але це вимога про ціну, торг про те, скільки коштує твій день.

Ми хочемо дожити до стану, за якого питання «скільки мені платять» втрачає сенс, бо зникає окрема сторона, яка платить.

2.4. Чим організація стає з часом

Організація, влаштована як армія, збудує казарму. Організація, де вирішує вузьке коло, відтворить вузьке коло і назве це традицією.

Це не етична вимога, а спостереження за тим, як люди навчаються. Ми вміємо робити те, що вже робили, і не вміємо того, чого не робили ніколи; не можна двадцять років виконувати накази, а потім одного ранку почати самоврядуватися.

Точнішого формулювання за сто шістдесят років ніхто не дав:

Визволення робітничого класу має бути справою самого робітничого класу.

К. Маркс, Загальний статут Міжнародного товариства робітників, жовтень 1864 р.

Речення читається як гасло, хоча це технічне завдання. Якщо визволення робить хтось інший, виходить не визволення, а зміна господаря. Уся наша структура виводиться з цього одного рядка.

2.5. Мова, походження, віра

Питання, на якому ліві організації в цій країні розсипалися неодноразово, тож скажемо просто.

Мова роботи Організації українська, і це питання зручності, а не декларація. Документи, протоколи і листування ведуться однією мовою, щоб їх можна було звірити. Мова спілкування учасників між собою залишається їхньою власною справою, і ніхто не має права зробити з неї підставу для підозри. Людина, яка все життя говорила російською і сьогодні стоїть у цеху поруч із тобою, залишається людиною, яка стоїть у цеху поруч із тобою.

Ми не робимо з мови і походження ані пропуску, ані вироку. Не тому, що вважаємо ці питання дрібними, а тому, що бачили, як вони працюють на робочому місці: щоразу, коли колектив вдається розділити за мовою, походженням, вірою чи областю, це закінчується тим, що не отримує ніхто. Хто саме отримує вигоду з такого поділу, довго шукати не треба.

Водночас ми не плутаємо інтернаціоналізм з байдужістю. Держава, яка прийшла сюди з армією, поводиться як імперія, і сказати «робітники всіх країн однакові» про людину, яка приїхала на танку, означає не проявити принциповість, а зробити з принципу дурницю. Солідарність можлива з тими, хто виступає проти власного уряду, а не з тими, хто виконує його накази.

Дискримінація всередині Організації за статтю, мовою, походженням, вірою, віком чи станом здоров'я розглядається як порушення Кодексу поведінки і закінчується виключенням, а не розмовою про те, що людина не мала на увазі нічого поганого. Про це § 9 і § 10 Статуту.

РОЗДІЛ III. МЕТОД: ПРЯМА ДІЯ

3.1. Означення

Пряма дія означає, що ті, кого стосується проблема, вирішують її самі, спільно, без посередника, у точці, де в них є важіль.

Це означає не написати депутатові й чекати, не подати скаргу й чекати, не сподіватися, що колись розсудить суд.

Прямій дії протистоїть представництво, тобто звичка віддавати власну проблему тому, хто нею не живе. Питання про насильство чи мирність тут ні до чого взагалі.

3.2. Де шукати важіль

Найпоширеніша помилка початківців у тому, що вони діють там, де їх почують, замість того щоб діяти там, де без них не працює.

Постав своєму робочому місцю одне питання. Що зупиниться через годину, якщо зупинимося ми? Через день? Через тиждень?

Відповідь на це питання і є твоєю справжньою силою. Майже завжди вона більша, ніж здається, бо керівництво витрачає чималі зусилля на те, щоб кожен вважав себе замінним. Це основна робота, яку воно робить щодня, і варто подумати, чому саме воно її робить.

Особливу увагу звертай на вузли. Це логістика, склад, диспетчерська, ІТ-інфраструктура, приймання і відвантаження, платіжні системи. Малий колектив у вузлі має важіль, непорівнянний зі своєю чисельністю.

3.3. Сходинки

Жодну з них не можна перестрибнути, бо кожна перевіряє готовність до наступної. Послідовність не наш винахід. У такому вигляді її десятиліттями використовують американські та британські профспілкові організатори, і ми беремо її як робочий інструмент, а не як одкровення (див. «Джерела методики» наприкінці).

Форми з восьмої по десяту вимагають юридичної підготовки, страйкового фонду і розуміння наслідків для кожного учасника поіменно, а частина з них сьогодні прямо заборонена законом, про що йдеться в п. 3.8. Організація, яка кличе людей на такі форми без підготовки, використовує людей як витратний матеріал; так роблять наші противники.

3.4. Перевірки структури

Найпрактичніший розділ усієї програми, і якщо ти читаєш по діагоналі, читай хоча б його.

Ніколи не оголошуй дію, в успіху якої не впевнений. Провалена дія не буває нейтральною. Вона доводить усім, і твоїм прихильникам передусім, що ви слабкі. Одна така поразка коштує дорожче, ніж рік розмов.

Знати це заздалегідь можна тільки одним способом, і полягає він у тому, щоб перевіряти на дрібному.

Хочеш знати, чи вийдуть 80 % на страйк? Спершу перевір, чи вдягнуть 80 % однаковий значок в один день. Вдягнуть значок, і тоді перевіряй, чи підпишуть 80 % листа зі своїми іменами. Підпишуть, перевіряй, чи прийдуть 80 % на збори після зміни. Прийдуть, перевіряй, чи відмовляться 80 % від понаднормових на тиждень.

Кожен крок вимірюється у відсотках, записується і порівнюється з попереднім. Якщо цифра зросла, іди далі. Якщо впала, повернись на сходинку назад і працюй з тими, хто відвалився.

Поріг для оголошення страйку ми ставимо на рівні 75 % колективу, які підтвердили участь поіменно на попередній сходинці. Не «підтримують» і не «співчувають», а підтвердили участь, назвавши себе. Цифра взята не зі стелі. За меншого відсотка адміністрація має достатньо людей, щоб продовжувати роботу і показати всім, що страйк провалився.

3.5. Карта робочого місця

В організації має бути карта робочого місця, а не список співчуваючих.

Карта містить усіх людей по змінах, дільницях і бригадах; для кожного оцінку від 1 до 5, де 1 означає організатора, 2 твердо нашого, 3 того, хто вагається, 4 противника, 5 людину заодно з керівництвом; відомості про те, хто на кого впливає насправді, а не за штатним розписом; і, найголовніше, порожні зони, тобто дільниці, де в нас немає нікого.

Порожні зони небезпечніші за противників. Противника видно і його поведінку можна передбачити, а дільниця, де ти не знаєш жодної людини, залишається місцем, звідки в день дії прийде несподіванка.

Приблизно чотири п'ятих усієї роботи організації полягає в закриванні порожніх зон і переведенні «трійок» у «двійки», і написання текстів у ці чотири п'ятих не входить.

3.6. Про зброю

Рано чи пізно на зборах встане людина і скаже, що словами нічого не вирішиш. У чомусь вона матиме рацію, але те, що вона пропонує замість слів, силою не є.

Ми обговорювали це не раз і викладаємо тут повністю, щоб не повертатися.

Перше, підміна. Подумай, що таке дія, яку можуть виконати п'ятеро. Якщо п'ятеро можуть, то п'ятдесят тисяч не потрібні, а організація, якій не потрібні п'ятдесят тисяч, доволі швидко виявляє, що люди потрібні їй як глядачі. Та організація, для якої люди є глядачами, збудує державу, у якій люди будуть підданими. Це не пророцтво, адресу ти знаєш з п. 1.6. Революція, зроблена за людей, буде і керуватися за людей.

Друге, чужа територія. Монополія на насильство входить у саме означення держави і метафорою тут не є. Обираючи цю територію, ти обираєш єдину, на якій вона сильніша гарантовано. Наша сила лежить в іншому місці. Нас багато і без нас не поїде. Страйк неможливо провести вп'ятьох, і саме тому він страшний, бо його сила і є та маса, яку ми будуємо. Проміняти зброю, якої в тебе повно, на зброю, якої в тебе нема, означає просто не вміти рахувати.

Третє, рахунок. 1881 рік, «Народна воля» вбиває імператора; наслідком стали згорнуті реформи, розгромлена організація і розбудований політичний розшук. 1970-ті, RAF і «Червоні бригади»; наслідком стало знищення найбільшого повоєнного робітничого руху Європи, надзвичайні закони і втрачене ліве покоління. 1969 рік, Weather Underground; наслідком стало те, що SDS зі своїми ста тисячами учасників розсипався за рік. Жоден із цих випадків не дав того, заради чого затівався, і всі дали протилежне досить швидко.

Четверте, і найпростіше. Підпілля не росте. Організація, яка ховається, не веде прийому і не збирає відкритих зборів, а людина, яка до неї приходить, не має способу її перевірити. Вона перетворюється на замкнене коло, де нема кому заперечити, а такі кола завжди ухвалюють дедалі гірші рішення. Ми працюємо відкрито, бо без відкритості немає росту, а без росту немає жодного шляху до мети.

Тому скажемо прямо. УКРР не бере зброї. Ми беремо те, що не вилучають при обшуку, тобто цех, склад, диспетчерську, під'їзд і власну чисельність. Наша зброя полягає в тому, що станеться, якщо ми одночасно не вийдемо. Її не можна конфіскувати, заборонити або посадити. Її можна тільки в нас купити, і ціну називаємо ми.

Зі сказаного випливає й зворотне. Ми не робимо нічого, за що доведеться ховатися. Жодних пошкоджень майна, жодних погроз, жодного переслідування людей за місцем проживання, жодного анонімного цькування. Усе, що ми робимо, робиться під нашими іменами і може бути пояснене публічно, і саме це відрізняє організацію від угруповання, а рух від кримінальної справи.

3.7. Самозахист

Ніщо в п. 3.6 не скасовує права людини захистити себе та інших від безпосереднього фізичного нападу. Це право, а не тактика, і воно не перетворюється на тактику за жодних обставин.

3.8. Що дозволяє і чого не дозволяє закон

Програма, у якій закону ніби не існує, нікому не допоможе на практиці, тому про закон скажемо окремо і прямо, без спроб обійти незручне питання мовчанням.

В Україні діє воєнний стан. Стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення страйків, масових зібрань та акцій, а стаття 8 дає військовому командуванню разом із військовими адміністраціями право запроваджувати додаткові обмеження на місцях, і в частині областей такі обмеження вже запроваджені. Це означає, що сходинки 7, 8 і 10 з п. 3.3 сьогодні недоступні, а їх оголошення підставить конкретних людей під конкретну відповідальність.

Тепер про те, що робити можна, і тут перелік довший, ніж очікують.

Ніхто не забороняв людям розмовляти між собою, вести облік того, хто і на якій дільниці працює, збиратися колективом і складатися грошима на випадок біди. Ніхто не забороняв писати колективні звернення до роботодавця, скарги до Держпраці і заяви до прокуратури, а такі папери, підписані тридцятьма людьми, працюють інакше, ніж підписані одним.

Закон «Про професійні спілки» дозволяє трьом працівникам створити первинну організацію, і це дає легальний статус, право вимагати колективний договір і захист виборних осіб від звільнення. Там, де первинка вже існує, її можна перебрати на звітно-виборних зборах звичайним голосуванням.

Позови про невиплачену зарплату, незаконне звільнення й неоформлені переробки подаються і виграються, причому колективний позов помітніший за десять окремих. Працювати строго за посадовою інструкцією закон не забороняє, як не забороняє й відмовлятися від понаднормових у межах КЗпП. Розголос конкретного порушення в медіа теж поки що дозволено, і роботодавці бояться його більше, ніж перевірок.

Це не менше, ніж здається на перший погляд. Більшість перемог, які люди реально виграють на своїх місцях, виграються саме тут, і до страйку справа доходить рідко.

І практичний висновок для нас. Профспілку ми не вважаємо ані конкурентом, ані пройденим етапом. Легальна первинка сьогодні найзручніша оболонка для всього, що описано в Розділах IV і V, і осередок, який паралельно будує первинку, працює вдвічі захищеніше за осередок, який цього не робить.

Юридичний бік перевіряй завжди з юристом і завжди до дії, а не після неї. Стан законодавства змінюється, і цей пункт переглядається за процедурою Статуту, § 11, щойно він перестане відповідати дійсності.

3.9. Стеля профспілки

Питання, яке тобі поставлять на першій же розмові. Навіщо ви, коли є профспілка. Відповідь на нього визначає, чим ця організація взагалі відрізняється від десятка інших, тому дамо її повністю.

Спершу про те, що є. Профспілковий рух в Україні успадкував від СРСР структуру, у якій членство було автоматичним, керівництво незмінним, а найціннішим активом виявилася нерухомість. Федерація профспілок України багато в чому лишилася такою, і людина, яка платить їй внески, здебільшого не пригадає, що за ці внески отримала. Незалежні профспілки, зокрема КВПУ та галузеві організації гірників, залізничників і медиків, працюють інакше і виграють справжні конфлікти, але їх мало, а на більшості підприємств немає взагалі жодної.

Тепер про головне, і тут ми скажемо те, чого профспілкові організатори зазвичай не кажуть уголос. Профспілка не приведе до комунізму, і не тому, що її керівництво продажне. Причина та сама, що й у п. 1.4 про державу, і вона суто структурна. Профспілка торгується про ціну робочого дня, а сторона, яка торгується про ціну, потребує другої сторони. Без роботодавця немає колективного договору, без колективного договору немає внесків, без внесків немає апарату. Організація, чиє існування залежить від існування наймача, ніколи не поставить питання про скасування найму. Вона стабілізує саме ті відносини, які ми хочемо прибрати, і робить це тим надійніше, чим краще працює.

Звідси наша позиція, незручна для обох сторін. Профспілку ми розглядаємо як місцевість, на якій доводиться працювати, і нічого більшого в неї не вкладаємо. Ми користуємося її легальною оболонкою свідомо і без сорому. Вона дає право на колективний договір, право вимагати від роботодавця інформацію, захист виборних осіб від звільнення за статтею 252 КЗпП і статус сторони в трудовому спорі. Це різниця між звільненням і поновленням на роботі, і зневажати нею може тільки той, кого жодного разу не звільняли.

Правила поведінки прості. Там, де профспілка працює, ми працюємо в ній і нічого паралельного поруч не будуємо. Там, де вона існує на папері, ми йдемо на звітно-виборні збори і міняємо керівництво голосуванням, бо це і є передбачений законом спосіб. Там, де її немає, ми створюємо первинку за Законом «Про професійні спілки», для чого достатньо трьох працівників.

І одне обмеження, порушення якого зводить нанівець усе попереднє. Осередок не розчиняється в профспілці. Каса окрема, карта окрема, рішення ухвалює осередок, а не профспілковий комітет. Історія лівих організацій ХХ століття складається переважно з того, як вони заходили в профспілки і залишалися там назавжди, з часом перетворюючись на кадровий резерв профспілкового апарату. Ми знаємо цей маршрут і не збираємося ним іти.

Різниця між нами й профспілкою вміщається в одне питання. Профспілка з'ясовує, скільки коштує твій день. Ми з'ясовуємо, хто вирішує, як цей день влаштований, і вважаємо теперішню відповідь тимчасовою.

3.10. З ким і де ми починаємо

Ще одне питання, на яке програма зобов'язана відповісти прямо, бо організація, яка називає своїм адресатом «трудящих взагалі», не має адресата.

Ми починаємо там, де зупинка коштує грошей. Це робочий критерій відбору, а не гасло: місце обирається за тим, що станеться в разі зупинки, а не за тим, де нас тепліше зустрінуть. Звідси перелік, і він короткий.

Гірничо-збагачувальні комбінати, шахти, металургія. Безперервний цикл, дороге устаткування, вузькі місця в кожній ланці від забою до відвантаження. Криворізький басейн і Запоріжжя дають найбільшу концентрацію промислових найманих працівників у країні, і саме тут одна зміна важить більше, ніж тисяча підписів деінде.

Залізниця і транспортні вузли. Диспетчерська, сортувальна, локомотивне депо. Невелика група людей у вузлі має вагу, непорівнянну з її чисельністю, і про це весь п. 3.2.

Логістика, склади, доставка. Галузь, що виросла за останні роки, з молодими колективами, плинністю, роботою через посередників і майже повною відсутністю профспілок.

Енергетика і комунальне господарство. Тепломережі, водоканали, електротранспорт. Тут людей менше, а наслідки зупинки помітні всьому місту, тому й тиск на них найбільший.

Медики і освітяни. Найчисленніші бюджетні колективи, з найгіршою оплатою і найдовшою історією обіцянок. Роботодавець тут держава, і від цього змінюється тактика, а мета залишається та сама.

Ритейл, громадське харчування, сфера послуг. Тут працює величезна кількість людей, здебільшого молодих, здебільшого без оформлення повного графіка, і тут майже ніхто ніколи не пробував.

Сільське господарство і переробка, про це п. 1.8.

Починаємо там, де живемо. Осередок виникає з людей, які щодня бачать одне одного на роботі, і жодна кількість співчувальників з інших міст цього не заміняє. Список вище нікому не забороняє працювати деінде, він лише показує, куди ми витрачаємо сили, поки їх мало.

РОЗДІЛ IV. ЩО РОБИТИ ПРОСТО ЗАРАЗ

РОЗДІЛ V. ПЕРШІ 90 ДНІВ

Обидва розділи повністю розгорнуті в окремій вкладці, разом із планом за рівнями і переліком на дев'яносто днів, який можна позначати просто на сторінці.

Відкрити «Що робити зараз»

РОЗДІЛ VI. ЧОГО МИ НЕ РОБИМО

Ця частина обов'язкова до виконання нарівні з усім попереднім. Коли організація починає вигравати, спокуса порушити кожен із цих пунктів зростає, і саме тому вони записані заздалегідь, а не тоді, коли спокуса з'явиться.

Не застосовуємо і не готуємо насильства, див. п. 3.6. Не пошкоджуємо майна, не погрожуємо, не переслідуємо людей за місцем проживання, не ведемо анонімного цькування.

Не діємо приховано. Працюємо під власними іменами, публікуємо рішення, ведемо відкритий прийом. Персональні дані учасників захищаємо, таємної організації не будуємо.

Не підмінюємо собою людей. УКРР не «представляє інтереси» колективу і не веде переговорів замість нього. Вирішують збори, а ми лише спосіб, у який люди діють самі.

Не будуємо вождизму. Ні постійного керівництва, ні незмінних постатей, ні речників, чиє обличчя заміняє організацію.

Не терпимо дискримінації всередині. Організація, яка відтворює ієрархії за статтю, походженням, мовою чи будь-чим іншим, не є нашою організацією, хай як вона себе називає.

Не кличемо людей туди, де не витримаємо відповіді. Дію оголошують тоді, коли є підготовка, фонд і юридичний супровід.

Не обіцяємо швидкого результату. Це робота на роки, і кожен, хто обіцяє інакше, продає щось інше.

РОЗДІЛ VII. МИ І СВІТ

7.1. Кому ми родичі

Ми не належимо до жодного інтернаціоналу, і жоден із наявних не запрошував нас. Наша традиція названа в п. 1.6. Це ради, фабзавкоми, робітнича опозиція, голландські та німецькі комуністи ради, іспанська і українська низова самоорганізація двадцятих років. З партій, які виводять себе від Комінтерну, ми не виводимося, і з тими, хто досі вважає СРСР зразком, нам не по дорозі, скільки б спільних гасел ми не мали.

7.2. Українці, які працюють не в Україні

Мільйони громадян України сьогодні працюють у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії, і це не тимчасова обставина, а частина картини, яку не можна не бачити. Вони працюють на складах, у теплицях, на будівництві та в догляді за людьми, часто через агенції, часто з прив'язкою житла до роботи, тобто в становищі, де звільнення означає ще й виселення.

Це наші люди, і на тих робочих місцях уже є профспілки, які вміють такі справи вигравати. У Польщі це передусім Inicjatywa Pracownicza та OPZZ, у Німеччині галузеві організації всередині DGB. Осередок УКРР за кордоном не створює паралельної структури, а допомагає людям увійти в місцеву профспілку, знайти юриста і не залишитися наодинці з агенцією. Це найпростіша і найшвидша користь, яку ми взагалі можемо принести, і починати її можна з однієї людини.

7.3. Відбудова

Гроші на відбудову приходять з умовами, а умови пишуть не тут. Досвід країн, які проходили масштабне зовнішнє фінансування, від Греції до Східної Європи дев'яностих, скрізь однаковий. Разом із грошима приходить вимога зробити ринок праці гнучкішим, а гнучкість на робочому місці означає простіше звільнення і слабший договір. Ми стежимо за цими умовами і публікуємо їх зрозумілою мовою, бо документ, який ніхто не прочитав, діє так само, як прочитаний.

7.4. Ланцюги постачання

Підприємство, на якому ти працюєш, майже напевно стоїть у ланцюгу, який виходить за межі країни. Це не абстракція, а важіль. Колектив, що має зв'язок із колективом постачальника або перевізника, здатний на те, чого не може сам. Такі зв'язки будуються роками і починаються з простого знайомства й обміну інформацією про умови.

7.5. Росія

Це питання нам поставлять неодмінно, тож відповімо на нього самі, до того як за нас відповість хтось інший.

Держава, що веде цю війну, веде її і проти власного населення, і люди, які в ній працюють, живуть у тих самих чотирьох фронтах з п. 1.3, тільки без будь-якої змоги про це сказати. Ми не приписуємо їм колективної відповідальності за рішення, яких вони не ухвалювали, і не вважаємо, що класовий аналіз зупиняється на державному кордоні.

Ми дивимося на те, що людина робить. Громадянство і самоназва про це не повідомляють нічого, і той, хто виступає проти війни і платить за це, стоїть в іншому місці, ніж той, хто її обслуговує.

Формальних зв'язків із жодною організацією в Росії ми сьогодні не маємо. Будь-який такий зв'язок може виникнути лише за рішенням конференції, ухваленим у загальному порядку, і буде оприлюднений разом із підставами. Обговорювати це ми нікому не забороняємо і напоказ нічого не робимо. Доки триває окупація, кожен такий випадок розглядається окремо і по суті.

ОСТАННЄ

Тобі скажуть, що це утопія.

Восьмигодинний робочий день теж був утопією, і за нього вішали, а вихідні здавалися химерою ще на пам'яті наших прадідів. Заборону дитячої праці власники зустріли розрахунками, з яких виходило, що без дітей виробництво спиниться; воно не спинилося.

Усе це виглядало неможливим рівно доти, доки достатня кількість людей не перестала питати дозволу.

Ніхто не прийде. Але завтра о пів на п'яту прокинешся не тільки ти.

Програму ухвалює і змінює загальна конференція за процедурою Статуту, § 11. Звичайна поправка потребує двох третин голосів. Розділи VI і VII, а також пункти 2.2 і 3.6 захищені посилено, тобто три чверті голосів і підтвердження наступною черговою конференцією, див. Статут, §§ 7.2 і 11.4. До підтвердження діє попередня редакція.

Джерела цитат

1. Резолюція загальних зборів команд 1-ї та 2-ї бригад лінійних кораблів, Кронштадт, 1 березня 1921 р. Оригінал російською, переклад наш. Текст і факсиміле на 1000dokumente.de, документ 0011_kro.

2. К. Маркс. Загальний статут Міжнародного товариства робітників, жовтень 1864 р. Переклад наш з англійського тексту (marxists.org).

Джерела методики

Розділи III і IV спираються на практику низового профспілкового організування, напрацьовану не нами:

3. A. Bradbury, M. Brenner, J. Slaughter. Secrets of a Successful Organizer. Labor Notes, 2016. Звідси розмова віч-на-віч у чотири ходи, карта робочого місця й оцінки учасників.

4. J. McAlevey. No Shortcuts: Organizing for Power in the New Gilded Age. Oxford University Press, 2016. Звідси перевірки структури як спосіб знати результат дії заздалегідь.

5. Industrial Workers of the World, Organizer Training 101. Матеріали курсу, organize.iww.org.

Правові джерела

6. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII, статті 8 і 19.

7. Кодекс законів про працю України; Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»; Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Статут

Редакція 1.3. Ухвалено установчою конференцією. Змінюється за § 11.

Про співвідношення з Програмою. Програма пояснює, навіщо ми існуємо. Статут визначає, як ми влаштовані. При розходженні між ними пріоритет має Статут, бо організація, яка порушує власні процедури заради правильних цілей, перестає бути тією організацією, яка ці цілі ставила (див. Програму, п. 1.6).

Цей документ навмисно написаний сухо. Маніфест надихає один раз, а статут працює щодня, і саме за ним ви розбиратимете конфлікт тоді, коли надихатися вже не буде чим.

§ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Повна назва організації: Українська Комуністична Революційна Рада. Скорочена назва: УКРР. Далі за текстом Організація.

1.2. Слово «Рада» в назві позначає ту форму суспільного устрою, до якої Організація прагне, і описану в п. 2.2 Програми: збори за місцем роботи або проживання, делегат з імперативним мандатом, негайне відкликання, ротація. Воно не позначає жодного керівного органу самої Організації. Органи Організації названі у §§ 4 та 5.

1.3. Організація є добровільним об'єднанням фізичних осіб, що діє на основі Програми і цього Статуту.

1.4. Організація будується за федеративним принципом. Базовою і первинною одиницею є осередок (§ 4). Усі органи Організації існують остільки, оскільки осередки передали їм конкретні повноваження, і не мають жодних повноважень понад передані.

1.5. Організація діє відкрито. Програма, Статут, рішення конференцій, склад робочих груп і фінансова звітність підлягають оприлюдненню.

1.6. Організація не має постійного одноосібного керівництва. Посади, передбачені цим Статутом, є виборними, строковими, ротованими та відкличними.

1.7. Організація не здійснює і не готує насильницьких дій, не здійснює дій, спрямованих на пошкодження майна, і не веде прихованої діяльності. Цей пункт є невід'ємною умовою членства і не може бути зупинений за жодних обставин.

§ 2. ЦІЛІ ТА ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Цілі Організації визначені Розділом II Програми.

2.2. Основним методом є пряма дія у значенні, визначеному п. 3.1 Програми.

2.3. Принципи, обов'язкові для всіх рівнів Організації:

а) рішення ухвалюють ті, кого вони стосуються;

б) представництво здійснюється виключно через делегування з імперативним мандатом і правом негайного відкликання;

в) фінансова діяльність повністю прозора для всіх учасників;

г) будь-який учасник має право ознайомитися з будь-яким внутрішнім документом Організації, окрім персональних даних інших учасників;

ґ) меншість виконує ухвалене рішення і зберігає право відкрито обстоювати свою позицію, зокрема право вимагати перегляду;

д) ротація виборних позицій обов'язкова.

2.4. Організація діє в межах чинного законодавства України. Учасники беруть до уваги, що на час воєнного стану стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» забороняє проведення страйків, масових зібрань та акцій, а стаття 8 того самого Закону дозволяє військовому командуванню та військовим адміністраціям запроваджувати додаткові обмеження на місцях. Осередок не оголошує дії, законність якої не перевірена з юристом заздалегідь.

2.5. Організація діє відкрито і в межах закону настільки, наскільки закон не забороняє людям спільно обстоювати власні інтереси. Там, де закон це забороняє, Організація залишає за собою право на відкриту громадянську непокору на умовах, викладених у п. 2.6.

2.6. Громадянська непокора означає свідоме невиконання норми, яку Організація вважає нелегітимною, за одночасного дотримання всіх таких умов:

а) рішення про непокору ухвалює конференція двома третинами голосів, а в невідкладному випадку збори осередку простою більшістю з обов'язковим наступним розглядом на конференції;

б) дія здійснюється відкрито, під власними іменами, з публічним поясненням підстав до або одночасно з дією;

в) дія залишається ненасильницькою і не спрямованою на пошкодження майна; п. 1.7 цього Статуту не може бути зупинений посиланням на цей пункт;

г) учасників заздалегідь поіменно повідомляють про можливі наслідки, забезпечують юридичним супроводом і підтримкою зі страйкового фонду, а участь залишається добровільною, і відмова від неї не тягне жодних наслідків усередині Організації;

ґ) дія не спрямована на послаблення обороноздатності держави в умовах збройної агресії проти України.

2.7. Нормою, яку Організація вважає нелегітимною, визнано загальну заборону страйків, зборів і акцій за статтею 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» в частині, що стосується трудових спорів, не пов'язаних з обороною. Перелік таких норм визначає і переглядає конференція; жоден інший орган Організації не має права його доповнювати.

2.8. Організація не висуває кандидатів на вибори, не входить у виборчі блоки і не створює парламентських структур. Окремі учасники мають право брати участь у виборах в особистій якості, не використовуючи при цьому назви Організації.

§ 3. ЧЛЕНСТВО

3.1. Учасником може стати будь-яка дієздатна особа, яка досягла 18 років і яка:

а) поділяє Програму і Статут;

б) перебуває в осередку або створює його;

в) сплачує членський внесок;

г) бере участь у діяльності не формально.

3.2. Особи від 16 до 18 років можуть брати участь у відкритих заходах і робочих групах без права голосу на конференціях і без права обіймати виборні позиції.

3.3. Прийом здійснюється рішенням зборів осередку простою більшістю, після строку ознайомлення не менше одного місяця, протягом якого кандидат бере участь у роботі осередку без права голосу.

3.4. Учасник зобов'язаний:

а) виконувати рішення, ухвалені за його участі або за його відсутності у встановленому порядку;

б) сплачувати внески;

в) дотримуватися Кодексу поведінки (§ 9);

г) не розголошувати персональних даних інших учасників;

ґ) не виступати від імені Організації без відповідного мандата.

3.5. Учасник має право:

а) брати участь у зборах осередку з ухвальним голосом;

б) обирати делегатів і бути обраним;

в) ініціювати питання до розгляду;

г) вимагати відкликання будь-якого делегата в порядку § 6;

ґ) знайомитися з фінансовою звітністю;

д) відкрито обстоювати незгоду з будь-яким рішенням;

е) вийти з Організації будь-коли без пояснення причин.

3.6. Членство несумісне з роботою в органах, що здійснюють політичний розшук; з членством в організаціях, чиї цілі прямо суперечать Розділу VI Програми; з виконанням функцій роботодавця щодо інших учасників Організації.

3.7. Вихід здійснюється письмовим або усним повідомленням осередку. Сплачені внески не повертаються.

3.8. Призупинення членства. Членство призупиняється на час служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, на час перебування в полоні або на тимчасово окупованій території, а також на час лікування і реабілітації після поранення. Призупинення оформлюється рішенням зборів осередку за повідомленням самого учасника або будь-кого, кому про це стало відомо.

3.9. Протягом призупинення внески не сплачуються, обов'язки за п. 3.4 не діють, строк за п. 10.1, підпункт «д», не спливає, а виборні позиції складаються і заміщуються в порядку § 4. Право голосу зберігається, якщо учасник має фактичну змогу ним скористатися.

3.10. Осередок зобов'язаний підтримувати зв'язок з учасником, членство якого призупинено, а за наявності коштів надавати допомогу йому та його родині зі страйкового фонду в порядку п. 8.6.

3.11. Членство поновлюється з моменту заяви учасника, без повторного строку ознайомлення за п. 3.3 і без повторного рішення про прийом.

§ 4. ОСЕРЕДОК

4.1. Осередок є базовою одиницею Організації. Він створюється за виробничою ознакою (одне робоче місце, підприємство, галузь) або за територіальною (будинок, квартал, населений пункт).

4.2. Осередок засновують троє і більше учасників. Мінімальна чисельність становить 3 особи. Осередок чисельністю понад 25 учасників зобов'язаний у тримісячний строк поділитися на два або більше, зберігаючи прямий зв'язок між собою.

Обґрунтування верхньої межі: у групі понад 25 осіб пряма участь кожного в обговоренні стає фізично неможливою, і фактична влада переходить до тих, хто готує питання. Межа існує, щоб цього не сталося.

4.3. Осередок автономний у виборі цілей своєї кампанії, у тактиці в межах п. 1.7 цього Статуту і Розділу VI Програми, у розподілі внутрішніх ролей та у витрачанні власних коштів у межах, встановлених § 8.

4.4. Осередок не має права виступати від імені всієї Організації, брати зобов'язання за інші осередки або витрачати кошти спільного фонду без рішення конференції.

4.5. Збори осередку є вищим органом осередку. Проводяться не рідше разу на місяць. Рішення оформлюються протоколом із зазначенням формулювання рішення, результату голосування та окремих думок.

4.6. Осередок обирає на строк 6 місяців з обов'язковою ротацією:

а) секретаря, який скликає збори, веде протоколи і зберігає документи;

б) скарбника, який приймає внески, веде облік і звітність (§ 8);

в) делегата і одного заступника для представництва на конференції (§ 6).

Одна особа не може обіймати більше однієї позиції одночасно і не може обіймати ту саму позицію два строки поспіль.

4.7. Осередок веде список учасників, протоколи зборів, фінансову книгу і карту свого поля роботи (п. 3.5 Програми).

4.8. Участь у профспілках. Учасник має право створювати первинну профспілкову організацію, вступати до неї, обіймати в ній виборні посади і вести від її імені переговори. Профспілкова посада не дає жодних додаткових прав усередині Організації.

а) осередок не зливається з первинною профспілковою організацією; облік учасників, каса, карта і протоколи ведуться окремо навіть тоді, коли склад людей збігається повністю;

б) рішення профспілкового комітету не заміняє рішення зборів осередку, а рішення зборів осередку не зобов'язує профспілку;

в) учасник, який обіймає профспілкову посаду, не виступає від імені Організації без мандата за § 6 і не посилається на Організацію, виступаючи від імені профспілки;

г) кошти профспілки і кошти Організації не змішуються за жодних обставин, і взаємне фінансування не допускається.

4.9. Осередки за межами України. Осередок може бути створений за межами України на підставах, визначених п. 4.1, громадянами України та особами, які працюють разом із ними.

а) такий осередок має ті самі права і обов'язки, зокрема представництво на конференції за п. 5.3; участь делегата в конференції може бути дистанційною, порядок визначає конференція;

б) мінімальний розмір внеску для такого осередку конференція встановлює окремо, зважаючи на вартість життя в країні перебування (п. 8.4);

в) осередок не виступає від імені Організації перед місцевими профспілками, органами влади та об'єднаннями без мандата конференції; поточна допомога учасникам мандата не потребує;

г) на такий осередок повністю поширюється п. 8.2, зокрема заборона приймати кошти від іноземних політичних партій і державних органів.

§ 5. ФЕДЕРАЦІЯ І КОНФЕРЕНЦІЯ

5.1. Осередки об'єднуються у федерацію. Вищим органом Організації є загальна конференція делегатів.

5.2. Конференція скликається не рідше двох разів на рік. Позачергова конференція скликається на вимогу не менше однієї третини осередків або Ревізійної комісії, у строк не пізніше 21 дня від надходження вимоги.

5.3. Норма представництва: один делегат з ухвальним голосом від кожного осередку, незалежно від чисельності. Осередок чисельністю понад 15 учасників надсилає другого делегата.

Обґрунтування: рівне представництво осередків, а не пропорційне чисельності, перешкоджає домінуванню одного великого осередку і заохочує створювати нові замість того, щоб розростатися.

5.4. Порядок денний конференції розсилається всім осередкам не пізніше ніж за 21 день. Питання, не включене до розісланого порядку денного, може бути розглянуте лише за згодою двох третин делегатів і не може стосуватися Статуту, Програми або спільного фонду.

5.5. Конференція:

а) ухвалює і змінює Програму та Статут (§ 11);

б) затверджує бюджет і звіт про виконання;

в) обирає Координаційну комісію, Ревізійну комісію та Комісію з вирішення конфліктів;

г) ухвалює рішення про спільні кампанії;

ґ) розглядає апеляції за § 10;

д) ухвалює рішення про прийом і виключення осередків.

5.6. Координаційна комісія є виконавчим, а не керівним органом.

а) Склад: від 5 до 9 осіб, яких обирає конференція на 12 місяців, не більше однієї особи від осередку.

б) Обмеження строку: не більше двох строків поспіль, сумарно не більше 24 місяців протягом будь-яких 48 місяців.

в) Повноваження: виконання рішень конференції, координація між осередками, поточне листування і зв'язок, підготовка порядку денного, розпорядження спільним фондом у межах затвердженого бюджету.

г) Комісія не має права ухвалювати рішення про кампанії, не затверджені конференцією; виступати із заявами від імені Організації з питань, щодо яких немає рішення конференції; витрачати кошти понад бюджет; втручатися у внутрішні справи осередку.

ґ) Рішення Комісії оприлюднюються протягом 7 днів і можуть бути скасовані конференцією або на вимогу половини осередків.

д) Члени Комісії не отримують винагороди. Звільненим від роботи виплачується компенсація в розмірі середнього заробітку їхнього осередку і не вище (п. 2.2, підпункт 6 Програми).

5.7. Ревізійна комісія складається з 3 осіб, яких обирає конференція на 12 місяців і які не можуть одночасно входити до Координаційної комісії. Вона перевіряє фінанси і дотримання Статуту не рідше разу на півріччя, має право будь-коли витребувати будь-який документ і має право скликати позачергову конференцію.

5.8. Комісія з вирішення конфліктів складається з 3 або 5 осіб, яких обирають на 12 місяців і які не входять до Координаційної та Ревізійної комісій (§ 9).

§ 6. ДЕЛЕГАТ: МАНДАТ, ВІДКЛИКАННЯ, РОТАЦІЯ

6.1. Делегат не є представником з правом власного розсуду. Делегат передає рішення свого осередку.

6.2. Імперативний мандат. Перед конференцією збори осередку розглядають порядок денний і за кожним питанням формують письмове доручення, у якому зазначено позицію осередку та межі допустимого відхилення. Мандат підписує секретар осередку.

6.3. З питань, що виникли під час конференції і не покриті мандатом, делегат має право голосувати на власний розсуд, якщо осередок прямо надав йому таке право. В іншому разі він утримується, і питання переноситься.

6.4. Голос, поданий поза межами мандата, є недійсним. Осередок має право заявити про це протягом 14 днів після конференції. Результат голосування перераховується, і якщо перерахунок змінює підсумок, рішення направляється на повторний розгляд.

6.5. Відкликання. Делегат, як і будь-яка виборна особа, відкликається рішенням зборів осередку простою більшістю, будь-коли, без пояснення причин і без дотримання строку. Відкликання набирає чинності негайно з моменту повідомлення.

6.6. Член Координаційної комісії відкликається рішенням осередку, що його направив, або рішенням конференції простою більшістю, або на вимогу не менше половини осередків, направлену до Ревізійної комісії.

6.7. Ротація. Жодна виборна особа не обіймає одну позицію більше двох строків поспіль. Повернення на ту саму позицію можливе не раніше ніж через один повний строк.

6.8. Кожна виборна особа зобов'язана підготувати собі заміну, тобто передати документацію, порядок роботи і контакти наступнику до закінчення строку. Накопичення незамінної компетенції однією особою розглядається як порушення п. 2.3, підпункт «д».

§ 7. ПОРЯДОК УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ

7.1. Кворум.

7.2. Пороги.

7.3. Голосування відкрите, окрім виборів до органів і питань, що стосуються конкретної особи (§ 10), де воно є таємним.

7.4. Результат голосування фіксується в протоколі із зазначенням кількості голосів «за», «проти» і «утримався». Окрема думка вноситься до протоколу на вимогу її автора.

7.5. Рішення, ухвалене з порушенням кворуму, порогу або мандата (п. 6.4), є нікчемним і не підлягає виконанню. Обов'язок зупинити виконання виникає в будь-якого учасника, якому стало відомо про порушення. Спір вирішує Ревізійна комісія.

7.6. Право повторного розгляду. Одна третина осередків має право вимагати повторного розгляду будь-якого рішення конференції. Вимога зупиняє виконання до найближчої конференції, окрім рішень, що стосуються безпеки учасників.

§ 8. ФІНАНСИ

8.1. Джерелами коштів є членські внески, добровільні пожертви та доходи від власних заходів і видань.

8.2. Організація не приймає коштів від політичних партій, від державних органів, від роботодавців, щодо працівників яких ведеться або планується кампанія, а також від будь-яких осіб на умовах, що обмежують самостійність Організації.

8.3. Пожертва, що перевищує розмір 50 місячних внесків, приймається лише рішенням конференції і підлягає оприлюдненню із зазначенням джерела.

8.4. Внесок становить 1 % місячного доходу учасника, але не менше символічного мінімуму, встановленого конференцією. Учасник має право заявити про зниження або звільнення, звернувшись до скарбника осередку. Заява не мотивується і не обговорюється на зборах.

8.5. Розподіл внеску:

50 % залишається в осередку на поточну роботу;

30 % спрямовується до страйкового фонду;

20 % спрямовується до спільного фонду федерації.

8.6. Страйковий фонд витрачається виключно на підтримку учасників, які втратили заробіток унаслідок спільної дії, на юридичну допомогу та на штрафи і витрати, пов'язані з діяльністю Організації. Витрачання відбувається за рішенням конференції (2/3) або, у невідкладних випадках, Координаційною комісією одностайно з обов'язковим подальшим затвердженням конференцією.

8.7. Скарбник осередку веде книгу приходу і видатку, доступну будь-якому учаснику Організації на запит. Зведений звіт оприлюднюється щоквартально.

8.8. Ревізійна комісія проводить перевірку не рідше разу на півріччя. Відмова надати документ Ревізійній комісії є підставою для негайного відсторонення від фінансової позиції.

8.9. Жодна виборна особа не отримує винагороди понад компенсацію втраченого заробітку за п. 5.6, підпункт «д».

8.10. Конференція встановлює символічний мінімум внеску окремо для кожної країни, де діють осередки, а також для осередків із сезонним доходом. До ухвалення такого рішення діє загальний мінімум.

§ 9. КОДЕКС ПОВЕДІНКИ І ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ

9.1. Усередині Організації не допускаються дискримінація та образи за будь-якою ознакою, сексуальні домагання, погрози, використання становища в Організації для особистої вигоди або для тиску на інших учасників, а також розголошення персональних даних учасників.

9.2. Відносини між учасниками, які перебувають у залежності один від одного за виборною позицією, підлягають розкриттю перед осередком. За наявності конфлікту інтересів залежність усувається.

9.3. Комісія з вирішення конфліктів розглядає звернення про порушення п. 9.1 та спори між учасниками й осередками.

9.4. Процедура:

а) звернення подається письмово будь-якому члену Комісії;

б) Комісія протягом 7 днів повідомляє особу, щодо якої подано звернення, про його суть;

в) обидві сторони мають право надати пояснення і представити свідків;

г) Комісія розглядає звернення у строк не більше 30 днів;

ґ) під час розгляду звернень за п. 9.1 особі, яка звернулася, надається можливість не перебувати в одному приміщенні з особою, щодо якої подано звернення;

д) рішення викладається письмово з мотивуванням.

9.5. Комісія має право відхилити звернення, винести попередження, відсторонити від виборної позиції або рекомендувати конференції виключення (§ 10).

9.6. Член Комісії, дотичний до справи, до участі в ній не допускається. За неможливості сформувати склад конференція обирає тимчасову комісію для конкретної справи.

9.7. Організація не підміняє собою правоохоронних органів. Внутрішня процедура не обмежує права будь-якого учасника звернутися до органів, до яких він вважає за потрібне звернутися, а спроба перешкодити такому зверненню є самостійним порушенням п. 9.1.

9.8. Зберігання відомостей про учасників. Список учасників, протоколи зборів і карта робочого місця (п. 4.7) зберігаються в паперовому вигляді у секретаря осередку. Електронні копії допускаються лише в зашифрованому вигляді і лише за рішенням зборів осередку.

9.9. Персональні дані учасників не передаються іншим осередкам, Координаційній комісії та федерації. До федерації передається лише кількість учасників осередку.

9.10. Робочі пристрої, робоча пошта і робочі чати для листування Організації не використовуються. Порушення пунктів 9.8 і 9.9 розглядається як порушення п. 9.1, а умисна передача даних третім особам розглядається за п. 10.1, підпункт «г».

§ 10. ДИСЦИПЛІНА І ВИКЛЮЧЕННЯ

10.1. Підставами для виключення є:

а) порушення п. 1.7 Статуту або Розділу VI Програми;

б) грубе чи систематичне порушення Кодексу поведінки (п. 9.1);

в) привласнення або нецільове витрачання коштів;

г) передача відомостей про учасників роботодавцю, органам політичного розшуку чи третім особам на шкоду Організації;

ґ) систематичне невиконання рішень за відсутності відкрито заявленої незгоди;

д) невиконання обов'язків учасника протягом понад 6 місяців, крім періоду, коли членство призупинено за п. 3.8.

10.2. Відкрито заявлена незгода з рішенням, критика органів Організації та вимога перегляду рішень не є підставою для стягнень за жодних обставин. Наявність внутрішньої опозиційної групи не є підставою для стягнень.

10.3. Процедура виключення:

а) питання вносять збори осередку або Комісія з вирішення конфліктів;

б) учасника повідомляють письмово не пізніше ніж за 14 днів із викладенням підстав;

в) учасник має право бути присутнім, надавати пояснення і мати захисника з числа учасників;

г) рішення ухвалюється таємним голосуванням, поріг становить 2/3;

ґ) виключений має право подати апеляцію на найближчу конференцію, і апеляція зупиняє виконання, окрім випадків за п. 10.1, підпункти «в» і «г»;

д) рішення конференції за апеляцією є остаточним.

10.4. До розгляду справи учасник може бути тимчасово відсторонений від виборних позицій і доступу до фінансів рішенням Комісії, але не позбавлений права голосу у своєму осередку і не позбавлений права надавати пояснення.

10.5. Стягненнями, окрім виключення, є попередження та відсторонення від виборної позиції на строк до 12 місяців.

10.6. Розпуск осередку здійснюється рішенням конференції (2/3) за систематичного порушення Статуту або за порушення п. 1.7. Учасники розпущеного осередку не втрачають членства автоматично.

10.7. Припинення осередку через обставини. Осередок вважається таким, що припинив діяльність, якщо кількість його учасників стала меншою за три (п. 4.2) або якщо збори не проводилися понад шість місяців з причин, не залежних від учасників, зокрема через звільнення, виїзд, мобілізацію чи бойові дії. Це не є розпуском за п. 10.6 і не тягне жодних наслідків для учасників.

10.8. Учасники такого осередку зберігають членство, приєднуються до іншого осередку або відновлюють свій у порядку п. 4.2. Документи і кошти передаються Ревізійній комісії, а за неможливості найближчому осередку, і повертаються осередку при його відновленні.

§ 11. ВНЕСЕННЯ ЗМІН. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

11.1. Поправку до Статуту або Програми має право внести будь-який осередок або група не менше ніж з 5 учасників з різних осередків.

11.2. Текст поправки розсилається всім осередкам не пізніше ніж за 30 днів до конференції. Кожен осередок зобов'язаний розглянути поправку на зборах і включити позицію щодо неї до мандата делегата.

11.3. Поправка ухвалюється двома третинами голосів конференції.

11.4. Поправки до п. 1.7 Статуту, Розділу VI Програми та пунктів 2.2 і 3.6 Програми ухвалюються трьома чвертями голосів і набирають чинності лише після підтвердження наступною черговою конференцією. До підтвердження діє попередня редакція.

11.5. Чинна редакція Статуту і Програми оприлюднюється із зазначенням дати та номера редакції. Історія змін зберігається і залишається публічною.

11.6. Припинення діяльності відбувається за рішенням конференції, ухваленим трьома чвертями голосів, з підтвердженням через 3 місяці. Залишок коштів страйкового фонду спрямовується на підтримку учасників за незавершеними конфліктами, а решта розподіляється за рішенням тієї самої конференції.

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

П.1. До досягнення чисельності у 3 осередки функції конференції виконують загальні збори всіх учасників, кворум становить 2/3, пороги діють згідно з п. 7.2.

П.2. До досягнення чисельності у 5 осередків Координаційна комісія не формується, а її функції виконують секретарі осередків спільно.

П.3. Ревізійна комісія та Комісія з вирішення конфліктів формуються з моменту заснування другого осередку. До того їхні функції виконують збори першого осередку, окрім справ, що стосуються його членів. Такі справи відкладаються до формування комісій.

П.4. Цей Статут набирає чинності з моменту ухвалення установчими зборами і підлягає перегляду в повному обсязі не пізніше ніж через 24 місяці.